Інколи найпростіший варіант – найкращий. Завжди можна наліпити звичних і перевірених вареників. Але ми не шукаємо легких шляхів 🙂 Насправді, зробити цікаве тісто дуже просто. На порцію (за результатами експеримента вийшло 4 порції равіолі):

• 250 г борошна
• 3 яйця
• 100 г шпинату
• 1 ч.л. солі з гіркою

Вимити гарно шпинат, обрізати коріння і стебла, лишити тільки листочки. Бланшувати 3-4 хвилини в підсоленому окропі, витягнути з води, дати вистигнути. Збити блендером шпинат і три яйця. Відміряти 250 г борошна у миску і змішати його з сіллю. На цьому етапі всі просунуті кулінари, шефи й інші рукасті люди кажуть “висипте борошно на робочу поверхню гіркою, зробіть у ній колодязь і влийте туди рідину”. Не знаю, чи то у мене руки не з того місця, чи то карма попсована, але щоразу, як я намагаюся утнути цей фокус, вся рідина примудряється втекти з колодязя, розтектися по столу, накапати на підлогу і зробити мені нерви. Тому я завжди замішую все в мисці. Поганий з мене копач криниць і колодязів, коротше кажучи. Коли тісто схопиться кулькою, тоді уже притрушую поверхню стола борошном, дістаю і вимішую. Вимішувати тісто потрібно енергійно і хвилин 8-10, відчувати його руками – як липне, значить сипонути ще борошна, але головне не забити. Готове тісто гладеньке і пружне, якщо тицьнути в нього пальцем, воно відштовхне зроблену ямку назад. Покладіть у пакет/плівку і дайте полежати півгодини.

Для начинки:

•  250 г варених сморжів
• велика цибулина
• кілька гілочок чебрецю
• 150 г сиру з пліснявою

Увага! Три знаки оклику! Якщо ви не впевнені у лісових грибах, візьміть гливи, печериці, або взагалі іншу начинку.

Дрібно покраяну цибулину пасеруємо на вершковому маслі до прозорості, додамо покраяні гриби, чебрець, сіль, перець до смаку, смажимо хвилин 10, залишаємо вистигати. Половину грибної суміші пюруємо блендером у пасту, половину дрібно краємо, змішуємо з подрібненими, додаємо сир, ретельно перемішуємо.
Ділимо тісто на 4 частини і розкачуємо їх у більш-менш однакові за розміром і товщиною листи тіста. Викладаємо начинку невеликими кульками. Пензлем змащуємо водою тісто навколо начинки, накриваємо другим шаром тіста і ретельно притискаємо одне до одного. Розрізаємо, відрізаємо зайве, а всі нерівні відрізані краї знов розкачуємо, поки не скінчиться тісто. Готові равіолі викладаємо на притрушену борошном дошку чи деко. З цієї кількості тіста і начинки вийшло 22 штуки крупних равіолі (на порцію – 6-7 штук цілком вистачає наїстися), але начинки трохи ще лишилося.

Відварювати у підсоленому окропі до готовності, і ось тут на мене чекав підступ всесвіту – звісно, розкачати руками і качалкою тісто так тоненько, щоб равіолі готувалися 5 хвилин може або пастомашина, або нонна з 10 річним досвідом. Тому варити равіолі довелося 25 хвилин, щоб не їсти сире тісто. А розкачувати довше не вистачило терплячки, бо дуже хотілося їсти. Але ось мені наука, поспішай повільно, краще б порозкачувала тонше тісто, ніж чекати півдня, поки їжа звариться. Подавати з краплинкою оливкової олії, гілочкою чебрецю і дрібкою твердого сиру типу пармезан.

Рекомендована техніка:

Lana Svitankova